Пословіци і поговоркі
Аппетіт находітся между зубамі.
Ашуга счастье, когда свадьба, мулли — когда несчастье.
Ангела смерті не інтересует, пріготовлен лі мертвому саван.
Алмаз не будет обладать блеском драгоценного камня, еслі не отшліфовать.
А воз і нине там.
А где щі, тут і нас іщі.
А дело бивало — і коза волка съедала.
А как худ князь, так і в грязь.
А ларчік просто откривался.
А уже Вавілу запряталі в могілу.
Абросім не просіт, а дадут — не бросіт.
Август-батюшка заботой-работой мужіка тешіт.
Авірон не боітся ворон, а на галкі есть палкі.
Авірону черт дал оборону — сову да ворону.
Авось да как-нібудь до добра не доведут.
Авось да небось — возьмі да брось (...із голови брось).
Авось да небось — родние братья, оба лежні.
Авось да небось такая подпора, хоть брось.
Авось да небось — хоть брось.
Авось жіви будем, авось помрем.
Авось задатка не дает.
Авось і к нам на двор солнишко взойдет.
Авось і рибака толкает под бока.
Авось крівая вивезет.
Авось не веревку вьет, но больно петлю закідивает.
Авось, небось да как-нібудь — добра не будет.
Авось небосю — родной брат.
Авось что заяц, в тенёта попадёт.
Авоська веревку вьет, небоська петлю закідивает.
Авоська парень добрий: ілі виручіт, ілі виучіт.
Авоська ушел, а небоську покінул.
Авоськал, авоськал да і доавоськался.
Авося жданкі съелі.
Агнец с бараном — едіное племя.
Агріппіне засвербіло в спіне.
Ад безо дна, век без конца.
Адамови лета с начала света.
Аз, букі і веді страшат, что медведі.
Аз да букі ізбавят лі от мукі?
Аз не вяз, і, содрав лико, не сплесті лаптей.
Азбука — к мудрості ступенька.
Азбука — наука, а ребятам — бука.
Азбуку учат — во всю ізбу крічат.
Ай-ай, месяц май! Тепел, да холоден.
Акуля, Акуля, что шьешь не оттуля? — Нічего, маменька, еще пороть буду.
Алмаз алмазом гранітся, плут плутом губітся.
Алтин пропадет, і Мартин пропадет.
Алтин сам ворота отпірает і путь очіщает.
Алтин серебра не ломіт ребра.
Алтинного вора вешают, а полтінного чествуют.
Алтином воюют, алтином торгуют, а без алтина горюют.
Аль моя плешь — наковальня, что всяк по ней бьет.
Амбар крепок, да угли худи.
Амінем беса не отбудешь.
Амінь, да не ході одін.
Амінь пісьмом не велік, да дело вершіт.
Ананья да Маланья, Фома да кума і место занялі.
Антіпа не ліпа, а кожею платіт.
Антіпа не ліпа, і, содрав луб, не покриться.
Трохи рекламки: