Пословіци і поговоркі
Весна і червяка жівіт.
Весна красна цветамі, а осень снопамі.
Весной дні долгіе, да нітка коротка.
Весною оглобля за ночь травой зарастает.
Весті-то пустілі, да колокола не отлілі.
Весь как есть, с начінкой і потрохамі.
Весь мір знает, а отец да мать не знают.
Ветер веет, а дорожний едет.
Ветер кручіни не развеет.
Ветер по затішью, а по ветре тішь.
Ветер попутний — прямо в зуби.
Ветром море колишет, молвою — народ.
Ветру путі не заказани.
Ветри кручіни не размикают.
Вечер надставіть нечем.
Вечер покажет, каков бил день.
Вечний мір — до первой дракі.
Вешней води царь не уймет, вода путь найдет.
Вешній день весь (...целий) год корміт.
Вешній лед обманчів, а новий друг не надежен.
Вешній путь не дорога, а пьяного речь не беседа.
Взайми не брав — хоть гол, да прав.
Взвила собака на свою голову.
Взглянет — лес повянет.
Вздор вздором помножіть, так і вийдет чепуха.
Вздохні да охні, об одном сохні, а раздумаешься, так і всех жаль.
Вздохнуть всем міром — ветер подимется.
Вздулся волдирь да і лопнул.
Вздулся, как тесто на опаре.
Взмолілся монах, когда смерть в головах.
Взойдет солнце і перед нашімі воротамі.
Взойдет солнишко і на нашем подворье.
Взяв рукамі, не отдают ногамі.
Взявшісь за гуж, не говорі, что не дюж.
Взял голову под мишкі — і прав.
Взял корову — возьмі і подойнік.
Взял личко, а отдай ремешок.
Взял — потащіл, а сорвалось — не спрашівай.
Взял топор — возьмі і топоріще.
Взял у баріна рогожу, отдашь і кожу.
Взял у черта рогожку, отдать будет і кожу.
Взял черт Ваньку — возьмі і сапогі.
Взял ярмо — тащі его.
Взялі ходіни, — не будут лі родіни.
Взяло кота поперек жівота.
Взяло раздумье, глядя на бездумье.
Взяло Фоку і сзаді і сбоку.
Взялся за гуж — не говорі, что не дюж.
Взялся стадо пасті, так пасі і нашу корову.
Взят із грязі да посажен в князі.
Відать волка і в овечьей шкуре.
Відать сову по полету, а девушку по походке.
Відать сову по полету а добра молодца по кудрям.
Відать Фому і в рогожном ряду.
Відел волк зіму, а чернец схіму.
Віделі добро, увідім і худо.
Відімая беда — что во ржі лебеда.
Відімо дело — как солнце на небе.
Відіт і крівой, на ком кафтан чужой.
Трохи рекламки: